Соціально-психологічна служба
На допомогу батькам та учням завжди можуть прийти
психологи:
Федорова Алла Володимирівна (каб. №5, блог)
Задрієнко Марина Вікторівна (каб. №43)
соціальний педагог:
Луценко Альона Віталіївна (каб.34)
__________________________________________________________________________________________________________
Cлужби підтримки у випадку домашнього насильства
Перелік організації та установ,
служб підтримки постраждалих осіб, до яких слід
звернутися у випадку домашнього насильства
Урядова гаряча лінія з попередження домашнього насильства – 1547
- Національна “гаряча лінія” з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми і ґендерної дискримінації 0-800-500-335 (зі стаціонарного) або 116-123 (з мобільного) (цілодобово, безкоштовно, анонімно та конфіденційно) для отримання консультацій юриста або психолога.
- Національна дитяча “гаряча лінія”: 0-800-500-225 або 116-111.
- Національна поліція: 102.
- Про випадки вчинення домашнього насильства можна повідомляти управління молоді та спорту Кропивницької міської ради за телефоном (0522) 35 83 12 або надсилати повідомлення на електронну пошту: [email protected]
- Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради за телефоном (0522) 35 83 36 або надсилати повідомлення на електронну пошту: [email protected]
- Управління освіти Кропивницької міської ради за телефоном (0522)35-83-48 або надсилати повідомлення на електронну пошту: [email protected]
Нормативно-правова база:
-Конституція України
- Закон України про загальну середню освіту
- Концепція загальної середньої освіти
-Закон України “Про охорону дитинства”
-Міжнародна концепція “Про права дитини”
-наказ Міністерства освіти і науки України "Про затвердження Положення про психологічну службу в системі освіти України« та "Про внесення змін до Положення про психологічну службу системи освіти України";
- наказ Міністерства освіти і науки України " Про затвердження Типового положення про центри практичної психології і соціальної роботи";
-наказ Міністерства освіти і науки України "Про виконання рішення колегії Міністерства освіти і науки з питання "Про стан та подальший розвиток психологічної служби системи освіти України";
-наказ Міністерства освіти і науки України "Про затвердження нової редакції Концепціїї профільного навчання в старій школі";
-наказ Міністерства освіти і науки України "Про затвердження Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 роки".
-Листа Міністерства освіти і науки України "Про захист дітей та молоді від негативних інформаційних впливів« та «Щодо проведення Всеукраїнської акції «Дай руку, першокласнику!»
-Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про затвердження Примірного положення про консультативний центр для батьків або осіб, які їх замінюють, і дітей, які виховуються в умовах сім’ї».
Психодіагностична робота
практичного психолога:
- дослідження готовності до навчання та адаптації першокласників;
- анкетування батьків;
- дослідження емоційних станів, психічних процесів старшокласникіВ.
Консультаційна робота практичного психолога:
-групові консультації учнів на різну тематику;
-індивідуальне консультування учнів, батьків, педагогів.
Корекційно-відновлювальна
та розвивальна робота:
- корекційно-відновлювальна робота з учнями з особливими потребами;
- розвивальна робота з молодшими школярами;
- робота із старшокласниками;
ШІСТЬ ПОРАД ПОДОБАТИСЬ ЛЮДЯМ:
1. ВИЯВЛЯЙТЕ ЩИРИЙ ІНТЕРЕС ДО ЛЮДЕЙ.
2. ПАМ'ЯТАЙТЕ, ЩО КОЖНА ЛЮДИНА ВВАЖАЄ СВОЄ ІМ'Я НАЙКРАЩИМ СЛОВОМ НА СВІТІ.
3. ЧАСТІШЕ ПОСМІХАЙТЕСЬ.
4. ВМІЙТЕ УВАЖНО СЛУХАТИ СПІВРОЗМОВНИКА.
5. ПОЧИНАЙТЕ РОЗМОВУ НА ТЕМУ, ЯКА ЦІКАВИТЬ ВАШОГО СПІВРОЗМОВНИКА.
6. НАМАГАЙТЕСЬ ДАТИ ВІДЧУТИ СПІВРОЗМОВНИКУ ЙОГО ПЕРЕВАГУ.
2. ПАМ'ЯТАЙТЕ, ЩО КОЖНА ЛЮДИНА ВВАЖАЄ СВОЄ ІМ'Я НАЙКРАЩИМ СЛОВОМ НА СВІТІ.
3. ЧАСТІШЕ ПОСМІХАЙТЕСЬ.
4. ВМІЙТЕ УВАЖНО СЛУХАТИ СПІВРОЗМОВНИКА.
5. ПОЧИНАЙТЕ РОЗМОВУ НА ТЕМУ, ЯКА ЦІКАВИТЬ ВАШОГО СПІВРОЗМОВНИКА.
6. НАМАГАЙТЕСЬ ДАТИ ВІДЧУТИ СПІВРОЗМОВНИКУ ЙОГО ПЕРЕВАГУ.
СІМ СПОСОБІВ ЗРОБИТИ ВЛАСНЕ ЖИТТЯ ЩАСЛИВИМ:
1. НЕ БУРКОТІТЬ.
2. НЕ НАМАГАЙТЕСЬ ПЕРЕВИХОВАТИ ОТОЧУЮЧИХ.
3. НЕ КРИТИКУЙТЕ.
4. ХВАЛІТЬ СВОЇХ БЛИЗЬКИХ.
5. ПРИДІЛЯЙТЕ УВАГУ РІДНИМ.
6. БУДЬТЕ ВВІЧЛИВІ.
7. ЧИТАЙТЕ СПЕЦІАЛЬНУ ЛІТЕРАТУРУ ПРО ВЗАЄМОСТОСУНКИ.
2. НЕ НАМАГАЙТЕСЬ ПЕРЕВИХОВАТИ ОТОЧУЮЧИХ.
3. НЕ КРИТИКУЙТЕ.
4. ХВАЛІТЬ СВОЇХ БЛИЗЬКИХ.
5. ПРИДІЛЯЙТЕ УВАГУ РІДНИМ.
6. БУДЬТЕ ВВІЧЛИВІ.
7. ЧИТАЙТЕ СПЕЦІАЛЬНУ ЛІТЕРАТУРУ ПРО ВЗАЄМОСТОСУНКИ.
ШІСТЬ ПОРАД НЕВПЕВНЕНОМУ ДРУГУ:
1. ЯКЕ Б ВИПРОБУВАННЯ НА ВАС НЕ ОЧІКУВАЛО, ЗНАЙТЕ: ЗА БУДЬ- ЯКОГО РЕЗУЛЬТАТУ ВИ ЗМОЖЕТЕ РОЗПОЧАТИ ВСЕ СПОЧАТКУ.
2. СПОРБУЙТЕ ПОДИВИТИСЬ НА СЕБЕ ЗАВТРІШНІМИ ОЧИМА.
3. НЕ БІЖІТЬ ПО ВСІХ ДОРІЖКАХ ОДРАЗУ. ТОБТО НЕ НАМАГАЙТЕСЬ ЗІРВАТИ ОДРАЗУ ВСІ ЯБЛУКА В САДУ.
4. БУДЬТЕ ДОПИТЛИВИМИ.
5. НЕ СПРИЙМАЙТЕ ВСЕ, ЩО ТРАПЛЯЄТЬСЯ З ВАМИ, ЯК ВСЕСВІТНЮ ТРАГЕДІЮ. ПЕРЕМОГИ Й ПОРАЗКИ ЗБАГАЧУЮТЬ ВАС ОДНАКОВО.
6. ЯКЩО ВИ ВПЕВНЕНІ У СВОЇЙ ПРАВОТІ, ВСТУПАЙТЕ В ДИСКУСІЮ БЕЗСТРАШНО, НАВІТЬ ЯКЩО ВАШІ ШАНСИ 1 ІЗ 100.
2. СПОРБУЙТЕ ПОДИВИТИСЬ НА СЕБЕ ЗАВТРІШНІМИ ОЧИМА.
3. НЕ БІЖІТЬ ПО ВСІХ ДОРІЖКАХ ОДРАЗУ. ТОБТО НЕ НАМАГАЙТЕСЬ ЗІРВАТИ ОДРАЗУ ВСІ ЯБЛУКА В САДУ.
4. БУДЬТЕ ДОПИТЛИВИМИ.
5. НЕ СПРИЙМАЙТЕ ВСЕ, ЩО ТРАПЛЯЄТЬСЯ З ВАМИ, ЯК ВСЕСВІТНЮ ТРАГЕДІЮ. ПЕРЕМОГИ Й ПОРАЗКИ ЗБАГАЧУЮТЬ ВАС ОДНАКОВО.
6. ЯКЩО ВИ ВПЕВНЕНІ У СВОЇЙ ПРАВОТІ, ВСТУПАЙТЕ В ДИСКУСІЮ БЕЗСТРАШНО, НАВІТЬ ЯКЩО ВАШІ ШАНСИ 1 ІЗ 100.
ПОРАДИ ПСИХОЛОГА ДЛЯ УЧНІВ, ВЧИТЕЛІВ ТА БАТЬКІВ УЧНЯМ:
Коли не подобається моя зовнішність?
Стати сильнішим і красивим можна. Подивись уважно на себе і оточуючий світ. Кожного дня ти бачиш себе в дзеркалі. Щось тобі подобається в своєму відображенні, а щось хотілось би змінити.
Багатьом підліткам може не подобатись їхнє обличчя, волосся, голос, фігура та ін. Досить рідко можна взагалі знайти людину, яка повністю задоволена своєю зовнішністю.
Тобі може бути незручно від своєї зовнішності, але, повір, оточуючі звертають на це набагато менше уваги, аніж ти думаєш. Зовнішність, проблема ваги, швидкий або повільний ріст - все це може стати серйозними випробуваннями в юнацькі роки. Але з часом більшість із цих проблем зникне. А деякі залишаються. І багатьом доведеться змиритись з тим, що хтось може бути кращим. В твоїх силах вміти залишатися завжди самим собою і показати себе виграшно. Тому важливо в розумній мірі цікавитись своєю зовнішністю. Те що може не подобатись тобі, може подобатись іншим і викликати у них захоплення, а навіть і заздрість. Нічого не заважає твоєму волоссю, обличчю, рукам і нігтям бути завжди чистими. Білі зуби, здорові, рожеві ясна зроблять твою посмішку більш привабливою. Правильне харчування і фізичні вправи допоможуть тобі слідкувати за вагою.
Крім того завжди можна підібрати фасон одягу і стильну зачіску, які зможуть підкреслити переваги твоєї зовнішності і приховати недоліки. Додай зусилля й фантазію і твоя зовнішність зможе вигідно змінитися.
Не забувай про те, що кіно і телепередачі, красиві жінки і «накачані чоловіки» - все це реклама. Саме вони - виробники і рекламодавці, що отримують великі прибутки втискають нас в певні рамки «краси». їм вигідно, щоб ми купували дорогу косметику для тіла і сиділи на «модних» дієтах. Перед тим як вийти на подіум чи з'явитись на обкладинці журналу над фотомоделлю чи моделлю працює ціла група візажистів, стилістів і косметологів. Далеко не всі виглядають як супермоделі.
Пам'ятай! Нікому не дозволяй втиснути себе в чиїсь рамки. Будь по своєму красивим!
Стань перед дзеркалом зараз і заглянь собі в очі. Чи симпатичні вони? Що ти в них побачив?
Веселі смішинки, чи смуток, чи ще щось, що не можна передати словами?
Згадай які очі у твоїх друзів, у однолітків? Чому одні очі тобі подобаються, вони тебе притягують, тобі хочеться познайомитись з цією людиною, а інші, навпаки, відштовхують. Буває й так, що хтось має красиве тіло, обличчя, а погляд - неприємний. Чи захочеться тобі з ним подружитись?
Крім того, подумай - більшість твоїх друзів мають прекрасні якості і ти навіть не думаєш про те, як вони виглядають. І ти також маєш чесноти, які здатні затьмарити будь-які фізичні недоліки - і реальні, і надумані.
Стати сильнішим і красивим можна. Подивись уважно на себе і оточуючий світ. Кожного дня ти бачиш себе в дзеркалі. Щось тобі подобається в своєму відображенні, а щось хотілось би змінити.
Багатьом підліткам може не подобатись їхнє обличчя, волосся, голос, фігура та ін. Досить рідко можна взагалі знайти людину, яка повністю задоволена своєю зовнішністю.
Тобі може бути незручно від своєї зовнішності, але, повір, оточуючі звертають на це набагато менше уваги, аніж ти думаєш. Зовнішність, проблема ваги, швидкий або повільний ріст - все це може стати серйозними випробуваннями в юнацькі роки. Але з часом більшість із цих проблем зникне. А деякі залишаються. І багатьом доведеться змиритись з тим, що хтось може бути кращим. В твоїх силах вміти залишатися завжди самим собою і показати себе виграшно. Тому важливо в розумній мірі цікавитись своєю зовнішністю. Те що може не подобатись тобі, може подобатись іншим і викликати у них захоплення, а навіть і заздрість. Нічого не заважає твоєму волоссю, обличчю, рукам і нігтям бути завжди чистими. Білі зуби, здорові, рожеві ясна зроблять твою посмішку більш привабливою. Правильне харчування і фізичні вправи допоможуть тобі слідкувати за вагою.
Крім того завжди можна підібрати фасон одягу і стильну зачіску, які зможуть підкреслити переваги твоєї зовнішності і приховати недоліки. Додай зусилля й фантазію і твоя зовнішність зможе вигідно змінитися.
Не забувай про те, що кіно і телепередачі, красиві жінки і «накачані чоловіки» - все це реклама. Саме вони - виробники і рекламодавці, що отримують великі прибутки втискають нас в певні рамки «краси». їм вигідно, щоб ми купували дорогу косметику для тіла і сиділи на «модних» дієтах. Перед тим як вийти на подіум чи з'явитись на обкладинці журналу над фотомоделлю чи моделлю працює ціла група візажистів, стилістів і косметологів. Далеко не всі виглядають як супермоделі.
Пам'ятай! Нікому не дозволяй втиснути себе в чиїсь рамки. Будь по своєму красивим!
Стань перед дзеркалом зараз і заглянь собі в очі. Чи симпатичні вони? Що ти в них побачив?
Веселі смішинки, чи смуток, чи ще щось, що не можна передати словами?
Згадай які очі у твоїх друзів, у однолітків? Чому одні очі тобі подобаються, вони тебе притягують, тобі хочеться познайомитись з цією людиною, а інші, навпаки, відштовхують. Буває й так, що хтось має красиве тіло, обличчя, а погляд - неприємний. Чи захочеться тобі з ним подружитись?
Крім того, подумай - більшість твоїх друзів мають прекрасні якості і ти навіть не думаєш про те, як вони виглядають. І ти також маєш чесноти, які здатні затьмарити будь-які фізичні недоліки - і реальні, і надумані.
ВЧИТЕЛЯМ:
Рекомендації вчителям, щодо підтримки дисципліни в класі.
Дисципліна – це умова, засоби й результат виховання, вона потребує зустрічних зусиль. Головною умовою дисциплінованої поведінки учнів є доброзичливі відносини між учителями і дітьми.
Необхідно враховувати що дисципліну в класі обумовлюють раніше нагромаджений досвід поведінки учнів, організованість класу, ставлення до навчання, предмета, вчителя, дотримання єдиних вимог до учня всіма вчителями, які працюють у класі, загального порядку умов і традицій даної школи.
Дисципліна – це умова, засоби й результат виховання, вона потребує зустрічних зусиль. Головною умовою дисциплінованої поведінки учнів є доброзичливі відносини між учителями і дітьми.
Необхідно враховувати що дисципліну в класі обумовлюють раніше нагромаджений досвід поведінки учнів, організованість класу, ставлення до навчання, предмета, вчителя, дотримання єдиних вимог до учня всіма вчителями, які працюють у класі, загального порядку умов і традицій даної школи.
При роботі в класі і для підтримання дисципліни необхідно враховувати наступні правила:
1. Поводьтеся так, щоб учні відчували, що ви керуєте навчальним процесом, при цьому стимулюйте їхню активність.
2. Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування.
3. Дотримуйтеся доброзичливого, мажорного тону, будьте уважні до кожного учня. Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний оптимістичний настрій у класі.
4. Стежте за правильністю постави, проводьте фізкультхвилинки; не допускайте перевтоми учнів.
5. Надавайте учням можливість частіше працювати у групах – це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою і поведінки.
6. Створюйте умови, щоб важкі, слабкі діти мали можливість відчути себе лідерами.
7. Не принижуйте учнів, не припускайте образ, сарказму. Гнів, дратівливість, імпульсивність не сприяють зміцненню дисципліни й авторитету вчителя.
8. Будьте привітними.
9. Не виявляйте антипатій до важких учнів, сподіваючись від них поганої поведінки. Діти відчувають скептичне ставлення до них і часто поводяться згідно з вашими очікуваннями.
10. Не припускайте появи „любимчиків”, це створює зайві проблеми, ускладнює стосунки в колективі.
11. Умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову, тонові. Не можна вимагати від дитини те, що під силу дорослому, будьте терплячими.
12. Не соромтеся виявляти почуття гумору. Можна посміятися і над собою, не вважайте себе досконалістю. Але не можна висміювати учнів. Дітям імпонує веселий, спритний, оптимістичний учитель.
13. Підтримуйте контакт з учнями поза уроками, на заняттях гуртка, позакласних заходах, спільних походах.
Зміцнюйте зв’язки з батьками, намагайтеся отримати від них підтримку, але не сподівайтеся, що вони вирішать проблему з дисципліною в класі. Виявляйте коректність у взаєминах з батьками. Постійна негативна інформація, скарги псують відносини, викликають недовіру до вчителя, його можливостей, здібностей навчати й виховувати дітей.
2. Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування.
3. Дотримуйтеся доброзичливого, мажорного тону, будьте уважні до кожного учня. Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний оптимістичний настрій у класі.
4. Стежте за правильністю постави, проводьте фізкультхвилинки; не допускайте перевтоми учнів.
5. Надавайте учням можливість частіше працювати у групах – це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою і поведінки.
6. Створюйте умови, щоб важкі, слабкі діти мали можливість відчути себе лідерами.
7. Не принижуйте учнів, не припускайте образ, сарказму. Гнів, дратівливість, імпульсивність не сприяють зміцненню дисципліни й авторитету вчителя.
8. Будьте привітними.
9. Не виявляйте антипатій до важких учнів, сподіваючись від них поганої поведінки. Діти відчувають скептичне ставлення до них і часто поводяться згідно з вашими очікуваннями.
10. Не припускайте появи „любимчиків”, це створює зайві проблеми, ускладнює стосунки в колективі.
11. Умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову, тонові. Не можна вимагати від дитини те, що під силу дорослому, будьте терплячими.
12. Не соромтеся виявляти почуття гумору. Можна посміятися і над собою, не вважайте себе досконалістю. Але не можна висміювати учнів. Дітям імпонує веселий, спритний, оптимістичний учитель.
13. Підтримуйте контакт з учнями поза уроками, на заняттях гуртка, позакласних заходах, спільних походах.
Зміцнюйте зв’язки з батьками, намагайтеся отримати від них підтримку, але не сподівайтеся, що вони вирішать проблему з дисципліною в класі. Виявляйте коректність у взаєминах з батьками. Постійна негативна інформація, скарги псують відносини, викликають недовіру до вчителя, його можливостей, здібностей навчати й виховувати дітей.
ПОРАДИ ВЧИТЕЛЮ, ЯК РОЗВИВАТИ ТВОРЧІ ЗДІБНОСТІ:
1. Підхоплюй думки учнів та оцінюй їх тут же, підкреслюючи їхню оригінальність, важливість.
2. Підсилюй інтерес дітей до нового.
3. Заохочуй оперувати предметами,матеріалами,ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі ідеї.
4. Вчи дітей систематично оцінювати кожну думку. Ніколи не відкидай її.
5. Виробляй у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.
6. Не вимагай запам'ятовувати схеми, таблиці, формули. Одностороннє рішення, де є багатоваріантні способи.
7. Культивуй творчу атмосферу- учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує
8. Учи дітей цінувати свої й чужі думки, цінно фіксувати їх у блокноті.
9. Іноді однолітки ставляться до здібних дітей агресивно. Необхідно не усунути проблему, а запобігти їй. Найкраще здібній дитині пояснити, що це характерно, і розвивати і впевненість
10. Пропонуй цікаві факти,випадки, ідеї.
11. Розсіюй страх.
12. Стимулюй і підтримуй ініціативу, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захопити.
13. Створюй проблемні ситуації, що потребують альтернатив, прогнозування , уяви.
14. Створюй в школі періоди творчої активності, багато геніальних рішень приходить в ті моменти.
15. Розвивай критичне ставлення.
16. Учи доводити розпочате до логічного завершення.
17. Впливай особистим прикладом.
2. Підсилюй інтерес дітей до нового.
3. Заохочуй оперувати предметами,матеріалами,ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі ідеї.
4. Вчи дітей систематично оцінювати кожну думку. Ніколи не відкидай її.
5. Виробляй у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.
6. Не вимагай запам'ятовувати схеми, таблиці, формули. Одностороннє рішення, де є багатоваріантні способи.
7. Культивуй творчу атмосферу- учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує
8. Учи дітей цінувати свої й чужі думки, цінно фіксувати їх у блокноті.
9. Іноді однолітки ставляться до здібних дітей агресивно. Необхідно не усунути проблему, а запобігти їй. Найкраще здібній дитині пояснити, що це характерно, і розвивати і впевненість
10. Пропонуй цікаві факти,випадки, ідеї.
11. Розсіюй страх.
12. Стимулюй і підтримуй ініціативу, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захопити.
13. Створюй проблемні ситуації, що потребують альтернатив, прогнозування , уяви.
14. Створюй в школі періоди творчої активності, багато геніальних рішень приходить в ті моменти.
15. Розвивай критичне ставлення.
16. Учи доводити розпочате до логічного завершення.
17. Впливай особистим прикладом.
Поради батькам, які виховують обдаровану дитину.
Найперше - потрібно любити свою дитину. Приймати дитину такою, якою вона є, беручи участь у її розвитку, підтримуючи, а не нав'язуючи свої інтереси, давати дитині можливість вибору. Для розвитку творчого потенціалу, як показали дослідження, необхідна не лише адекватна оцінка сил дитини, але трішки завищена, зазнайкою вона не виросте, зате у неї буде запас сил та впевненість при невдачах, до яких треба готувати змалку.
Батьки повинні бути прикладом, адже дитина свідомо переймає вашу манеру говорити, ходити, працювати, відповідальності за доручену справу. Кожен батько повинен пам'ятати правило: "Не зашкодь!" Адже обдарована дитина більш чутлива, ранима, тому потрібно давати вільний час для того, щоб побути дитині на самоті, поміркувати, пофантазувати. За допомогою тренінгів дати їй можливість глибоко зрозуміти себе та інших. Дорослі часто батьки повинні радитися із психологом щодо виховання обдарованої дитини.
Батьки повинні завжди пам'ятати, що для обдарованої дитини творчість є життєвою необхідністю. Тому дитину потрібно готувати до спостережливості, наполегливості, формувати вміння доводити почату справу до кінця, працелюбність, вимогливість до себе, задоволення від процесу творчості, терпляче ставлення до критики, впевненості при невизначеності, гордості і почуття власної гідності, чулість до аналізу моральних проблем.
Батьки також повинні усвідомлювати, що надзвичайно велика роль у процесі формування особистості обдарованої дитини належить волі. Вольові риси є стрижневими рисами характеру, адже за наявності мети, яку особистість досягає в житті, долаючи перешкоди, є цілеспрямовуючим життя. Цілеспрямовані люди знаходять своє щастя в житті, вони вміють поставити перед собою чітку, реальну мету. Прагнення досягти своєї цілі робить людину рішучою та наполегливою. І.Павлов стверджував, що у вольової людини труднощі лише збільшують бажання реалізувати свою мрію. Вони вміють стримати себе, володіють терпінням, витримкою, вміють контролювати свої почуття за наявності перешкод. Ініціативність і творчість поєднані з наполегливістю, рішучістю та витримкою, допомагають обдарованим дітям самореалізуватися.
Отже, батьки покликані допомогти дитині відкрити її життєве покликання, реалізувати себе як особистість. Вони не мають права втратити обдаровану дитину, бо, втрачаючи талант, обдарування, здібність, вони втрачають майбутнє. Тому батьки повинні бути терплячими, безмежно вірити в дитину, тоді ця дитина виросте хорошою творчою людиною.
Батьки повинні бути прикладом, адже дитина свідомо переймає вашу манеру говорити, ходити, працювати, відповідальності за доручену справу. Кожен батько повинен пам'ятати правило: "Не зашкодь!" Адже обдарована дитина більш чутлива, ранима, тому потрібно давати вільний час для того, щоб побути дитині на самоті, поміркувати, пофантазувати. За допомогою тренінгів дати їй можливість глибоко зрозуміти себе та інших. Дорослі часто батьки повинні радитися із психологом щодо виховання обдарованої дитини.
Батьки повинні завжди пам'ятати, що для обдарованої дитини творчість є життєвою необхідністю. Тому дитину потрібно готувати до спостережливості, наполегливості, формувати вміння доводити почату справу до кінця, працелюбність, вимогливість до себе, задоволення від процесу творчості, терпляче ставлення до критики, впевненості при невизначеності, гордості і почуття власної гідності, чулість до аналізу моральних проблем.
Батьки також повинні усвідомлювати, що надзвичайно велика роль у процесі формування особистості обдарованої дитини належить волі. Вольові риси є стрижневими рисами характеру, адже за наявності мети, яку особистість досягає в житті, долаючи перешкоди, є цілеспрямовуючим життя. Цілеспрямовані люди знаходять своє щастя в житті, вони вміють поставити перед собою чітку, реальну мету. Прагнення досягти своєї цілі робить людину рішучою та наполегливою. І.Павлов стверджував, що у вольової людини труднощі лише збільшують бажання реалізувати свою мрію. Вони вміють стримати себе, володіють терпінням, витримкою, вміють контролювати свої почуття за наявності перешкод. Ініціативність і творчість поєднані з наполегливістю, рішучістю та витримкою, допомагають обдарованим дітям самореалізуватися.
Отже, батьки покликані допомогти дитині відкрити її життєве покликання, реалізувати себе як особистість. Вони не мають права втратити обдаровану дитину, бо, втрачаючи талант, обдарування, здібність, вони втрачають майбутнє. Тому батьки повинні бути терплячими, безмежно вірити в дитину, тоді ця дитина виросте хорошою творчою людиною.
ПІДЛІТОК. ЯКИЙ ВІН?
Бути підлітком дуже важко. Наповнений енергією, вивільненою у фізіологічних зрушеннях пубертата, одержимий потребою бути незалежним, повний очікувань майбутніх успіхів у великому житті, підліток проходить через тяжкі випробування у пошуках власного шляху у новому для нього світі. Ми повинні розібратися в одному важливому питанні, складному і для підлітків, і для батьків. Дорослим необхідно створювати умови для розвитку підлітків і робити це треба так само дбайливо, як в дитинстві, коли зі шляху малюка забиралися гострі предмети, що представляли для нього небезпеку. Потрібно поважати гідність підлітків, допомагати їм розвивати відчуття правильної самооцінки і давати при необхідності корисні поради — все це сприяє становленню їх особистої і соціальної зрілості.
Батьки повинні розуміти і раптові зміни настрою підлітка, і дивні на перший погляд захоплення, і ексцентричну поведінку, і новий лексикон, і деколи свідомо невдалі починання. Щоб успішно пережити всі пригоди підліткового віку, і батькам, і підліткам потрібно знати, як виходити з критичних ситуацій. Проблеми, що постійно виникають і які необхідно обов’язково вирішувати, вимагають від підлітка великих зусиль, деколи пов'язаних з ризиком.
Не можна швидко і без зусиль вирішити всі проблеми підліткового віку. І батьки, і підлітки повинні набратися терпіння і продовжувати працювати, спілкуватися один з одним, любити один одного. У цей період кожен в сім'ї починає по-новому бачити, як би наново познайомитися один з одним. Чи пройдете ви цей етап з найменшими втратами, залежатиме від того, що переважає в сім'ї — любов або страх.
Я часто говорю батькам: «Якщо те, в чому ви обмежуєте своїх дітей, не є забороненим, аморальним або дуже дорогим задоволенням, відмовтеся від заборон, дозвольте їм робити те, що вони хочуть».
Кожен дорослий вже пережив підлітковий вік. На згадку про нього у когось залишилися шрами, у когось рани ще заживають, але у всіх є власний досвід, придбаний методом проб і помилок. Різницю між корисним досвідом і переживаннями, що залишили глибокі шрами, можна пояснити так: корисний досвід з'являється тоді, коли людина, покладаючись на свою мудрість, справляється з конфліктами і депресією, бере на себе відповідальність за те, що відбувається і готова до зустрічі з новими життєвими проблемами. Шрами з'являються тоді, коли дух зазнає краху. Незаживаюча рана свідчить про те, що зцілення не відбулося. Причиною тому є важкі психологічні і соціальні умови. Мій досвід практичної роботи переконує, що батьки прагнуть зробити все, щоб криза підліткового віку пройшла, не залишивши у їхньої дитини незаживаючих слідів.
Вирішення і серйозних і дріб'язкових проблем залежить від того, чи відомі нам відповідні алгоритми їх рішень. Якщо ми знаємо вихід з ситуації — половина справи вже зроблена. Щоб зняти підвищену тривожність, батькам варто поспостерігати за підлітком, дізнатися, які чудові справи здійснюються руками наших дітей. Чи знайшли ви час, щоб обговорити своє ставлення до того, чим він займається? Якщо не знайшли, то зробіть це якнайскоріше. І якщо вам подобаються якісь його вчинки, то кожного разу не забудьте сказати йому про це. Хваліть його і в тому випадку, якщо він усвідомив і чесно намагається виправити свої помилки.
Для того, щоб закласти основи майбутніх змін у ваших відносинах, я можу запропонувати наступне:
1. Ви, батько, повинні чітко викласти підліткові свої страхи і побоювання, щоб він зміг вас зрозуміти.
2. Ви, підліток, повинні чесно розповісти про те, що відбувається з вами, і постаратися зробити так, щоб вам повірили. Ви повинні теж сказати про свої страхи і знати, що вас вислухають без критики і засудження.
3. Ви, батько, повинні показати свою готовність слухати і розуміти. Розуміння зовсім не означає прощення. Воно просто створює тверду основу, на якій можна будувати подальші відносини.
4. Ви, підліток, повинні пояснити батькам, що потребуєте того, щоб вони вислухали вас, але не давали порад, поки ви самі їх не попросите про це.
5. Ви, батько, повинні розуміти, що підліток зовсім не повинен обов'язково прислуховуватися до ваших порад.
Тільки при врахуванні всього цього можливий осмислений діалог між двома рівноправними людьми і надалі розвиток нових, конструктивних форм поведінки.
Багато дорослих, навіть прагнучи бути такими, продовжують займати авторитарну позицію по відношенню до дітей. Я ніколи не бачила, щоб батьки втрачали авторитету в їхніх очах, коли чесно признавалися в тому, що вони щось не знають, або коли показували дітям, що добре розуміють їх стан і самі переживали подібні відчуття («Я теж був наляканий...» або «Я знаю, як погано себе відчуваєш, коли говориш неправду» і т. д.).
Будь-який конфлікт між людьми (незалежно від їх віку, статусу або статі), викликаний насильством, призводить до великих неприємностей. Відносини «переможця— переможеного» викликають боротьбу за владу. Головний сенс будь-якої боротьби — виявити переможця, і люди зазвичай вважають, що виграти повинен хтось один. Але я переконана, що коли людина програє, це стає трагедією не тільки для неї, але і для всіх інших: адже порушуються відносини з людьми, знижується самооцінка. Батьки і підлітки потребують один одного, і вони повинні навчитися створювати такі відносини в сім'ї, щоб кожен опинявся у виграші.
Підлітки, дорослішаючи, мають право чекати від батьків мудрих порад, при цьому необхідна взаємна довіра. Вони не довірятимуть тим дорослим, які нещирі з ними. Чесність і щирість цінуються більш за все.
Дорослі не повинні дозволяти собі переступати певні межі у відносинах з дітьми. Кожен повинен знати своє місце. І всі повинні поважати загальноприйняті норми людського спілкування. Кожен з нас повинен мати право на своє особисте життя.
Щоб заслужити пошану підлітків, дорослі повинні виконувати свої обіцянки. Не давайте обіцянок, поки ви не впевнені, що зможете їх виконати.
У підлітка є своє коло інтересів, і він часто віддає перевагу товариству однолітків. Це природно і зовсім не означає, що він кидає або відкидає свою сім'ю. У цей період однолітки грають важливішу роль в його житті, ніж батьки. Батьки повинні бути мудрими наставниками, завжди готовими прийти на допомогу. І якщо це буде так, то і батьки, і діти зможуть зберегти теплі відносини і пошану один до одного.
Завжди пам'ятайте, що інший раз підліток відчуває себе як зріла сорокалітня людина, а в інший момент — п'ятирічним малюком. Так і повинно бути. І коли часом дорослі критично говорять підліткові: «Скільки тобі років, подивися на себе!», то вони забувають про зміни, які відбуваються з ним в цей час. Підлітки більш охоче сприймають поради і керівництво дорослих, якщо відчувають, що їх люблять, цінують і безумовно приймають. Вони гостро потребують дорослих, які б піклувалися про них і допомагали планувати подальше життя.
Замість того щоб оточувати підлітків заборонами і обмеженнями, краще спробувати створити такі стосунки, в основі яких будуть довіра, гумор і безкорислива допомога. Більш за всього на світі вони потребують чуйного, уважного ставлення з боку дорослих. І якщо у них склалися такі відносини з батьками, то вони зможуть спокійно пережити грози і бурі, які, звичайно ж, неминучі в такий тривожний, повний хвилювань і несподіванок період.
Крім того, підлітки борються за свою самостійність і незалежність. Вони здійснюють безліч помилок і часто йдуть неправильним шляхом. І це теж цілком природно. Важливо, щоб батьки були підготовлені до раптових проявів у підлітка сильних, часом неадекватних реакцій.
Тепер я б хотіла показати вам, як самі підлітки ставляться до своїх проблем:
- «Найважливіше для мене — відчувати, що мене люблять і цінують, незалежно від того, наскільки безглуздо я можу виглядати. Мені потрібний той, хто вірить в мене, тому що я сам часто буваю в собі невпевнений. Якщо чесно, то я іноді страшно соромлюся себе. Я відчуваю, що я недостатньо сильний, яскравий, красивий і привабливий в порівнянні з тими, хто оточує мене. Але трапляється й інакше, коли мені здається, що я все вже знаю і можу один протистояти всьому світу. Я дуже гостро все сприймаю».
- «Мені потрібний той, хто міг би спокійно, без всякої критики вислухати мене і допомогти мені розібратися в самому собі. Коли я зазнаю невдачі, втрачаю друга або просто програю в грі, то мені здається, що перевертається весь світ. Мені потрібні люблячі руки, які заспокоїли б мене. Мені потрібне місце, де я міг би поплакати і де б ніхто наді мною не сміявся. Але з іншого боку, мені потрібна людина, яка завжди буде поряд. Мені також потрібний той, хто голосно і ясно скаже «Зупинися!». Але люди не повинні читати мені нотації і нагадувати про мої колишні дурощі. Я і сам знаю про них і відчуваю свою провину».
Батьки повинні розуміти і раптові зміни настрою підлітка, і дивні на перший погляд захоплення, і ексцентричну поведінку, і новий лексикон, і деколи свідомо невдалі починання. Щоб успішно пережити всі пригоди підліткового віку, і батькам, і підліткам потрібно знати, як виходити з критичних ситуацій. Проблеми, що постійно виникають і які необхідно обов’язково вирішувати, вимагають від підлітка великих зусиль, деколи пов'язаних з ризиком.
Не можна швидко і без зусиль вирішити всі проблеми підліткового віку. І батьки, і підлітки повинні набратися терпіння і продовжувати працювати, спілкуватися один з одним, любити один одного. У цей період кожен в сім'ї починає по-новому бачити, як би наново познайомитися один з одним. Чи пройдете ви цей етап з найменшими втратами, залежатиме від того, що переважає в сім'ї — любов або страх.
Я часто говорю батькам: «Якщо те, в чому ви обмежуєте своїх дітей, не є забороненим, аморальним або дуже дорогим задоволенням, відмовтеся від заборон, дозвольте їм робити те, що вони хочуть».
Кожен дорослий вже пережив підлітковий вік. На згадку про нього у когось залишилися шрами, у когось рани ще заживають, але у всіх є власний досвід, придбаний методом проб і помилок. Різницю між корисним досвідом і переживаннями, що залишили глибокі шрами, можна пояснити так: корисний досвід з'являється тоді, коли людина, покладаючись на свою мудрість, справляється з конфліктами і депресією, бере на себе відповідальність за те, що відбувається і готова до зустрічі з новими життєвими проблемами. Шрами з'являються тоді, коли дух зазнає краху. Незаживаюча рана свідчить про те, що зцілення не відбулося. Причиною тому є важкі психологічні і соціальні умови. Мій досвід практичної роботи переконує, що батьки прагнуть зробити все, щоб криза підліткового віку пройшла, не залишивши у їхньої дитини незаживаючих слідів.
Вирішення і серйозних і дріб'язкових проблем залежить від того, чи відомі нам відповідні алгоритми їх рішень. Якщо ми знаємо вихід з ситуації — половина справи вже зроблена. Щоб зняти підвищену тривожність, батькам варто поспостерігати за підлітком, дізнатися, які чудові справи здійснюються руками наших дітей. Чи знайшли ви час, щоб обговорити своє ставлення до того, чим він займається? Якщо не знайшли, то зробіть це якнайскоріше. І якщо вам подобаються якісь його вчинки, то кожного разу не забудьте сказати йому про це. Хваліть його і в тому випадку, якщо він усвідомив і чесно намагається виправити свої помилки.
Для того, щоб закласти основи майбутніх змін у ваших відносинах, я можу запропонувати наступне:
1. Ви, батько, повинні чітко викласти підліткові свої страхи і побоювання, щоб він зміг вас зрозуміти.
2. Ви, підліток, повинні чесно розповісти про те, що відбувається з вами, і постаратися зробити так, щоб вам повірили. Ви повинні теж сказати про свої страхи і знати, що вас вислухають без критики і засудження.
3. Ви, батько, повинні показати свою готовність слухати і розуміти. Розуміння зовсім не означає прощення. Воно просто створює тверду основу, на якій можна будувати подальші відносини.
4. Ви, підліток, повинні пояснити батькам, що потребуєте того, щоб вони вислухали вас, але не давали порад, поки ви самі їх не попросите про це.
5. Ви, батько, повинні розуміти, що підліток зовсім не повинен обов'язково прислуховуватися до ваших порад.
Тільки при врахуванні всього цього можливий осмислений діалог між двома рівноправними людьми і надалі розвиток нових, конструктивних форм поведінки.
Багато дорослих, навіть прагнучи бути такими, продовжують займати авторитарну позицію по відношенню до дітей. Я ніколи не бачила, щоб батьки втрачали авторитету в їхніх очах, коли чесно признавалися в тому, що вони щось не знають, або коли показували дітям, що добре розуміють їх стан і самі переживали подібні відчуття («Я теж був наляканий...» або «Я знаю, як погано себе відчуваєш, коли говориш неправду» і т. д.).
Будь-який конфлікт між людьми (незалежно від їх віку, статусу або статі), викликаний насильством, призводить до великих неприємностей. Відносини «переможця— переможеного» викликають боротьбу за владу. Головний сенс будь-якої боротьби — виявити переможця, і люди зазвичай вважають, що виграти повинен хтось один. Але я переконана, що коли людина програє, це стає трагедією не тільки для неї, але і для всіх інших: адже порушуються відносини з людьми, знижується самооцінка. Батьки і підлітки потребують один одного, і вони повинні навчитися створювати такі відносини в сім'ї, щоб кожен опинявся у виграші.
Підлітки, дорослішаючи, мають право чекати від батьків мудрих порад, при цьому необхідна взаємна довіра. Вони не довірятимуть тим дорослим, які нещирі з ними. Чесність і щирість цінуються більш за все.
Дорослі не повинні дозволяти собі переступати певні межі у відносинах з дітьми. Кожен повинен знати своє місце. І всі повинні поважати загальноприйняті норми людського спілкування. Кожен з нас повинен мати право на своє особисте життя.
Щоб заслужити пошану підлітків, дорослі повинні виконувати свої обіцянки. Не давайте обіцянок, поки ви не впевнені, що зможете їх виконати.
У підлітка є своє коло інтересів, і він часто віддає перевагу товариству однолітків. Це природно і зовсім не означає, що він кидає або відкидає свою сім'ю. У цей період однолітки грають важливішу роль в його житті, ніж батьки. Батьки повинні бути мудрими наставниками, завжди готовими прийти на допомогу. І якщо це буде так, то і батьки, і діти зможуть зберегти теплі відносини і пошану один до одного.
Завжди пам'ятайте, що інший раз підліток відчуває себе як зріла сорокалітня людина, а в інший момент — п'ятирічним малюком. Так і повинно бути. І коли часом дорослі критично говорять підліткові: «Скільки тобі років, подивися на себе!», то вони забувають про зміни, які відбуваються з ним в цей час. Підлітки більш охоче сприймають поради і керівництво дорослих, якщо відчувають, що їх люблять, цінують і безумовно приймають. Вони гостро потребують дорослих, які б піклувалися про них і допомагали планувати подальше життя.
Замість того щоб оточувати підлітків заборонами і обмеженнями, краще спробувати створити такі стосунки, в основі яких будуть довіра, гумор і безкорислива допомога. Більш за всього на світі вони потребують чуйного, уважного ставлення з боку дорослих. І якщо у них склалися такі відносини з батьками, то вони зможуть спокійно пережити грози і бурі, які, звичайно ж, неминучі в такий тривожний, повний хвилювань і несподіванок період.
Крім того, підлітки борються за свою самостійність і незалежність. Вони здійснюють безліч помилок і часто йдуть неправильним шляхом. І це теж цілком природно. Важливо, щоб батьки були підготовлені до раптових проявів у підлітка сильних, часом неадекватних реакцій.
Тепер я б хотіла показати вам, як самі підлітки ставляться до своїх проблем:
- «Найважливіше для мене — відчувати, що мене люблять і цінують, незалежно від того, наскільки безглуздо я можу виглядати. Мені потрібний той, хто вірить в мене, тому що я сам часто буваю в собі невпевнений. Якщо чесно, то я іноді страшно соромлюся себе. Я відчуваю, що я недостатньо сильний, яскравий, красивий і привабливий в порівнянні з тими, хто оточує мене. Але трапляється й інакше, коли мені здається, що я все вже знаю і можу один протистояти всьому світу. Я дуже гостро все сприймаю».
- «Мені потрібний той, хто міг би спокійно, без всякої критики вислухати мене і допомогти мені розібратися в самому собі. Коли я зазнаю невдачі, втрачаю друга або просто програю в грі, то мені здається, що перевертається весь світ. Мені потрібні люблячі руки, які заспокоїли б мене. Мені потрібне місце, де я міг би поплакати і де б ніхто наді мною не сміявся. Але з іншого боку, мені потрібна людина, яка завжди буде поряд. Мені також потрібний той, хто голосно і ясно скаже «Зупинися!». Але люди не повинні читати мені нотації і нагадувати про мої колишні дурощі. Я і сам знаю про них і відчуваю свою провину».
div
